Про проєкт Tip-to-Trip.com

Доброго дня. Мене звуть Сергій Смолін. Я головний редактор і співвласник незалежного порталу про подорожі Tip-to-Trip.com.

Давайте розповім що це за сайт такий і чим він відрізняється від інших. А також чесно зізнаюся як і на чому ми заробляємо гроші, куди їх витрачаємо і хто пише для нас такі чудові статті.

Загалом, чесно розкриваю всю внутрішню кухню: витрати, доходи, правила.

У чому ідея і місія сайту?

Хочу щоб тут були максимально корисні статті від людей, які знаються на оренді авто, екскурсіях чи інших нюансах підготовки подорожі.

Таких статей в інтернеті майже немає. Бо пишуть зараз випадкові люди:

1. Копірайтери та рерайтери. Це люди, які заробляють написанням текстів. А часто просто переказують чужі. Розбиратися в темі — не обов’язково. Сьогодні пишемо про оренду авто на Тбілісі, а завтра — про холодильники. Зазвичай автор отримує за статтю копійки, у Грузії жодного разу не був і авто ніколи в житті не орендував. Багато за текст не заплатять, тож у нього немає часу хоча б почитати і зрозуміти чужі матеріали. Дуже шкода, але більшість україномовних статей про подорожі — саме такі. Коли бачите в інтернеті якийсь абсурд, це постарався копірайтер.
2. Блогери. На відміну від копірайтерів, мають хоч якийсь досвід. У середньому, перед написанням статті про оренду авто беруть машину один-два рази. У деяких навіть немає водійського посвідчення, вони просто переказують інших блогерів. Одиниці і справді мають великий досвід і експертну думку.
3. Випадкові люди. Короткі відгуки, пости на форумах, враження в Інстаграмі. Це люди з мінімальним туристичним досвідом. Їхня думка корисна, якщо хочете почитати, наприклад, про визначні пам’ятки чи цікаві місця. Але в нюансах оренди авто вони не розбираються і можуть написати максимум: “Орендували через Localrent.com, все пройшло чудово”.

Невже немає експертів?

Звичайно ж, є багато українців, які багато і часто подорожують. Саме вони купують екскурсії, збилися з рахунку, скільки разів орендували машину тощо.

Але навіщо їм писати статті? Самі розумієте, що це люди зовсім не бідні. Щоб регулярно платити 100-300 € ≈ 4,723.49 грн, 113.34 $ за екскурсію, потрібно добре заробляти. Сенс їм строчити на якусь біржу в обмін на 1 € ≈ 47.23 грн, 1.13 $ за 1000 знаків?

Я доклав багато зусиль, щоб знайти таких людей і зацікавити їх поділитися своїм досвідом. На мій погляд — вийшло дуже непогано. Автор будь-якої статті на сайті дійсно знає про що пише. Ну а ви судіть самі.

Чим ми відрізняємося від блогів і туристичних порталів?

Відкрийте будь-який популярний туристичний блог. І виявиться, що його автор готовий розповісти вам про оренду авто, екскурсії, готелі, авіаквитки, страховки, трансфери і ще десяток речей у найрізноманітніших країнах…

Вам не здається це абсурдним? Ну не може одна людина бути експертом з усіх цих питань. Я не вважаю, що один-два рази орендувавши машину або з’їздивши на кілька екскурсій вже можна давати людям поради.

Тому на Tip-to-Trip статті пишуть різні люди, які справді добре розбираються в темі. Ось наші критерії:

• Для статей про оренду авто: потрібно орендувати щонайменше 7 машин у конкретній країні мінімум у двох різних компаній.
• Для статей про екскурсії: потрібно відвідати щонайменше 10 екскурсій країною або містом щонайменше від 5-ти різних гідів.
• Для статей про трансфери: перевірити щонайменше 3 різні компанії або скористатися трансферами більше 15-ти разів.
• Для статей про страховки: мати хоча б один досвід звернення до страхової, добре розбиратися в нюансах, купити 5 страховок.

В ідеалі автори мають не зациклюватися на якомусь конкретному способі подорожувати. Наприклад, статтю про екскурсії в Празі нам написала Марина. Але вона і авто орендувала, і на трансферах їздила. Тобто, людина знає плюси і мінуси, має право порівнювати і щось радити.

Хто пише для нас статті?

Усі статті пишуть люди, які справді глибоко розбираються в темі. В нас немає копірайтерів, які просто переказують чужі тексти за гроші. У кожного автора багатий особистий досвід, яким він готовий ділитися.

Кожна стаття правиться і допрацьовується. Інакше їх було б важко і незручно читати. У мене, як у редактора, багатий досвід подорожей. Я, щонайменше, був у всіх описаних на сайті країнах. А деякі з них знаю дуже гарно.

Які компанії рекомендуються на сайті?

Є кілька вимог до компаній, які рекомендують автори:

1. Обсяги. Немає сенсу рекомендувати фірмочку, у якої 3-5 машин або тільки одного конкретного гіда. Уже через тиждень після публікації статті у них все буде зайнято на місяць вперед. Ну або ціни зростуть у космос. Сенс? Ми просимо авторів рекомендувати більш-менш великі компанії, які не захлинуться від напливу клієнтів з Tip-to-Trip. При цьому я не проти рекомендацій окремих гідів, якщо їх робиться досить багато.
2. Надійність. Компанія має бути перевірена особисто автором. Якщо він її рекомендує, значить повинен сам активно користуватися її послугами.
3. Онлайн-бронювання. Повинна бути можливість подивитися ціни і забронювати послугу онлайн. Два десятки телефонів улюблених таксистів або гідів це непогано. Але дуже незручно і ненадійно. Не хочу дзвонити по десятку закордонних номерів тільки для того, щоб замовити таксі з аеропорту.

---

Такі вимоги зроблено не просто за моєю примхою. І зовсім не для утиску невеликих сімейних підприємств. Просто якщо в статті рекомендувати тільки одного гіда, хай і дуже хорошого, майже ніхто з читачів не зможе потрапити на його екскурсію. Усі дати будуть зайняті.

Тоді виходить, що і користі від такої поради ніякої не буде.

Як редагуються статті?

Оскільки жоден з наших авторів не є професійним копірайтером, кожну статтю досить глибоко редагую та доопрацьовую. Я намагаюся зберігати авторський стиль, але водночас приводжу тексти до єдиного оформлення, роблю структуру і стиль більш-менш схожими.

Відверто кажучи, від початкових авторських текстів залишається приблизно половина. Друга частина — результат моїх правок і доопрацювань.

Звісно ж, остаточний варіант завжди проглядається і затверджується його автором. У нього теж досить часто вносяться додаткові правки.

Як оновлюються статті?

Світ не стоїть на місці. Все змінюється. Приблизно раз на рік-два я оновлюю ціни та посилання в статтях. За можливості прошу авторів перечитати свої матеріали і підкоригувати їх, якщо це необхідно.

Так навіть написані кілька років тому статті залишаються актуальними.

Про фотографії на сайті

Наші автори зовсім не блогери. І тим паче не фотографи. А я трішки перфекціоніст. Тож якщо в автора немає гарних фото, я не соромлюся використовувати для ілюстрації знімки, придбані на різноманих біржах.

У нас приблизно половина фото зроблені авторами, а друга — звичайні картинки зі стоків, які я вставляю як ілюстрацію або для створення настрою. Усі фото легально купуються! Ми не крадемо фотки.

А взагалі, більшість авторів люди не публічні. А частина ще й досить відомі, нехай і у вузьких колах. І бажання публікувати особисті фотографії десь там в інтернеті у них зазвичай немає.

Як автори отримують винагороду?

Самі розумієте, що люди, які часто і багато подорожують, явно не бідні. Написання інструкцій і порад на сайт для них скоріше розвага і спроба спробувати себе в новій ролі, ніж спосіб підзаробити.

Проте більшість авторів пишуть за винагороду. Це можуть бути гроші, приємні подарунки на кшталт Apple Watch або якісь послуги від мене. Як домовимося. Двоє людей, наприклад, взагалі відмовилися від будь-якої оплати.

У середньому, кожна стаття обходиться мені в 450 € ≈ 21,255.71 грн, 510.03 $. Це без урахування роботи програміста, системного адміністратора, оплати хостингу тощо.

На перший погляд гонорари здаються пристойними, але насправді це смішні копійки за таку колосальну працю. Хороша стаття пишеться місяць. Іноді навіть два. Тож гроші та подарунки слугують лише способом для авторів пояснити собі та сім’ї “навіщо вони витрачають силу-силенну часу на всіляку нісенітницю”.

Достовірність контенту: як ми захистили читачів?

Якою б забезпеченою не була людина, у неї все одно може з’явитися спокуса підзаробити на рекламі. Ми проти того, щоб читачам рекомендували купувати “не там, де краще, а там де вигідніше автору”.

Щоб цього ніколи не відбувалося, ми доклали багато зусиль для захисту читачів. Ось деякі з наших методів:

1. Суворий відбір. Я особисто знаю більшість авторів сайту. Ми не наймаємо професійних копірайтерів, навіть дуже дорогих. Більшість наших авторів — завзяті мандрівники, які вирішили спробувати себе в блогінгу. Зазвичай один автор пише всього 1-2 статті.
2. Тільки фіксована винагорода. Оскільки автори не отримують відсотка з продажів, їм немає жодного сенсу нав’язувати вам той чи інший сайт. Якщо людина пише, що їй найбільше подобається орендувати авто в Грузії через Localrent.com або купувати екскурсії в Празі на сайті Tripster, значить так воно і є. Просто немає жодного сенсу обманювати.
3. Перевірка фактів. Коли людина рекомендує в статті той чи інший сайт, я прошу її довести, що вона дійсно ним регулярно користується. Зазвичай це зовсім не складно. Наприклад, Маша написала статтю про оренду авто на Кіпрі. Коли я попросив її підтвердити факти в статті, вона просто надіслала пачку ваучерів від Localrent.com та інших прокатних компаній.

Як заробляє сайт?

У бочці меду завжди є ложка дьогтю, вірно? Так і тут. Будь-який скільки-небудь популярний ресурс вимагає грошей на своє утримання. Ось приблизні цифри:

• Сервера і доменне ім’я обходяться мені приблизно в 100 € ≈ 4,723.49 грн, 113.34 $ на рік.
• Програміст і системний адміністратор: 400 € ≈ 18,893.96 грн, 453.36 $ на місяць.
• Написання нової статті: близько 450 € ≈ 21,255.71 грн, 510.03 $.
• Фото для статті: у середньому 37 € ≈ 1,747.69 грн, 41.94 $. Іноді автори дають свої фото.
• Мій час: близько 500 € ≈ 23,617.45 грн, 566.70 $ на місяць.

Як бачите, витрати не маленькі. На жаль, я не можу розвивати сайт тільки на власні кошти. У мене банально є маса ідей, куди витратити “зайві” 1000-1500 € ≈ 47,234.90 грн, 1,133.40 $ на місяць з більшою користю для себе і сім’ї :-)

Зрозуміло, що ніхто не буде вкладати десятки тисяч євро тільки в те, щоб допомогти іншим туристам. Тому, більшість туристичних сайтів доводиться монетизувати. Ось шість способів від цілком прийнятних до зовсім неприємних:

1. Пожертвування. Під статтею залишають реквізити автора з проханням підтримати і перерахувати 5-10 гривень. Хтось та й перешле… Це найчесніший спосіб. Ось тільки в туризмі він зовсім не працює. Я знайомий з десятком блогерів і ніхто не заробляє на пожертвуваннях більше 5-10 € ≈ 236.17 грн, 5.67 $ на статтю. Ну не готові люди донатити на чужі подорожі. Зараз дійсно “не на часі”. Нагадую, що нам потрібно набрати від 1000 € ≈ 47,234.90 грн, 1,133.40 $. А якщо враховувати, що не всі статті стають хоч скільки-небудь популярними, то навіть більше.
2. Контекстна реклама. Теж нормальний спосіб. У текст статті вставляються явно помітні блоки з рекламою. “Мухи окремо, котлети окремо”. Проблема в тому, що внаслідок популярності блокувальників реклами цей спосіб тепер майже не працює. Якщо пощастить, реально заробити на рекламі 100-200 € ≈ 4,723.49 грн, 113.34 $ зі статті. Але цього все ж не вистачає покрити всі витрати. Щоб хоча б вийти в нуль, рекламні блоки потрібно встановлювати мало чи не через кожен абзац. Виглядає це жахливо. Та й сайт глючить так, що користуватися ним абсолютно неможливо.
3. Партнерські посилання. Блогер рекомендує сайт або компанію. Якщо хтось купує за його промокодом або посиланням, він отримує відсоток. Адекватність цього методу сильно залежить від того, чи вважає насправді блогер ці послуги хорошими. Я ось за наводкою Владислава спробував трансфери в Грузії від компанії Gotrip.ge. А він знайшов їх у якогось блогера. Вони справді класні та вигідні. Тепер усім раджу. Якщо блогер щиро рекомендує сайт, немає нічого страшного в тому, що він отримує відсоток. Але дехто ж радить тільки через бажання підзаробити…
4. Бартер. Якщо блогер вельми популярний, то йому будуть пропонувати угоди: “А давайте ми вам трансфер | ніч у люксі подаруємо, а ви про нас напишете?” В ідеалі в цьому немає нічого такого, але на практиці все залежить від конкретних умов. Чи доведеться блогеру прикрашати реальність? Чи зможе він написати розгромний відгук, якщо послуга не сподобається? Питання, питання…
5. Проплачена реклама. Ну тут усе просто. Принцип “ось тобі гроші, напиши що найкраще орендувати авто | купувати екскурсії | бронювати трансфер саме у нас” працював завжди. І деякі блогери на це готові погодитися. Як на мене, це вже не дуже гарно по відношенню до читачів. Особливо, якщо в статті немає позначки про те, що це реклама. А ставлять її ой як рідко…
6. Прямий обман. Помічали як часто блогери рекламують пранамати, пігулки для засинання та іншу фігню? Мовляв я правда-правда користуюся і дуже-дуже допомагає. Знижка за промокодом в описі. Зрозуміло, що їм просто за це заплатили. І це вже явний обман. Навіщо вони це роблять? Все просто — в туризмі складно заробити. Або хоча б вийти в нуль. Треба рекомендувати всіляку нісенітницю, щоб продовжувати подорожувати.

Чому ми використовуємо партнерські посилання?

Тому що це найчесніший спосіб з усіх, що дозволили б мені утримувати цей сайт на плаву і замовляти написання нових статей.

Я ніяк не впливаю на те, які саме сайти рекомендують автори. І вони теж ніяк не зацікавлені піарити ту чи іншу компанію. Подробиці тут.

Але якщо автор сам рекомендує компанію, у якої є партнерка, то я не соромлюся ставити таке посилання. Яка різниця заробить на вас той самий Localrent.com умовні  10 € ≈ 472.35 грн, 11.33 $ чи ми поділимо цей прибуток навпіл?

Може другий варіант навіть кращий. Бо я заведу ці гроші в Україну, сплачу з них тут податки та виплачу авторам у вигляді гонорарів. Щось ще й задоначу.

З огляду на те, що партнерські програми зараз є мало чи не в кожної великої компанії, жодної необхідності впливати на думки авторів у мене немає. Кого б вони не порекомендували, все одно це буде вигідно.

Що таке партнерські посилання на сайті?

Це спеціальні посилання. Коли ви купуєте щось за нашими посиланнями, ми отримуємо за це невелику винагороду. Зазвичай сума набагато менша, ніж вони витратили б на залучення клієнта іншими способами. Економлять.

При цьому ціна для вас не змінюється. Не важливо, перейдете ви за нашим посиланням, за посиланнями інших блогерів чи взагалі введете адресу потрібного сайту в адресному рядку браузера. На вартість екскурсій, оренди авто, страховок чи трансферів це ніяк не впливає.

Чому без посилань було б дорожче?

Здавалося б, не будь усіх цих посилань, і послуга коштувала б дешевше. Але все не так просто. Навпаки, було б набагато дорожче! Такий ось парадокс. Пояснюю:

По простому: оптом дешевше. Що більше екскурсій, страховок чи машин в оренду продає вам конкретна компанія, то нижчі в неї витрати на один продаж. А отже, нижча ціна для туристів. Щоб продажів було багато, потрібна реклама. Найдешевший вид реклами в туризмі — партнерська програма.

---

Щоб ви щось придбали, вам спочатку потрібно дізнатися про компанію і переконатися, що вона хороша. А для цього потрібна реклама. Ну не знаходять комерційні сайти без реклами. Інакше навіщо б вони за неї платили?

Так ось, реклама з партнерськими посиланнями найвигідніша і найчесніша з усіх альтернатив. Порівнюю на прикладах:

• Контекстна реклама. Це швидко і просто, але дуже дорого і ризиковано. Пошукові гіганти продають переходи користувачів. Тільки за те, що реальна жива людина відкриє сайт про оренду авто чи екскурсії, вони хочуть у середньому 1 $ ≈ 41.68 грн, 0.88 €. Але люди дивляться, вибирають. Купує в кращому разі одна людина з 10-20, які перейшли за рекламою.
• Рекламні щити. Теж не дешево і для невеликих компаній майже ніколи не окупається. Ціна такої реклами часто набагато вища, ніж прибуток від усіх залучених через неї клієнтів.
• Флаєри. Можна роздавати рекламу в туристичних місцях. Щоправда, 99% буклетів відправляться в найближчу урну. Ефективність мінімальна.
• Реклама на ТБ і радіо. Це дуже дорого. Дозволити собі таку рекламу можуть тільки найбільші компанії, які намагаються проникнути в голови користувачам і побудувати впізнаваний бренд. У туризмі така реклама окупається дуже-дуже рідко.
• “Закуп” блогерів. Можна пустити блогерів безкоштовно пожити в готелі. Вони нароблять купу фотографій і розповідатимуть вам як же там круто. Ефект мине вже через тиждень. А ще складно вгадати, у якого блогера в підписниках справжні мандрівники, а хто просто поживе безкоштовно.

Партнерські посилання — найдешевший і найнадійніший вид реклами. Привела людина клієнта, їй заплатили якийсь грошик. Зазвичай це в 3-5 разів менше, ніж довелося б витратити на залучення цієї ж людини способами вище. Ну а якщо хтось не приводить клієнтів, то й платити не треба.

Що дешевше обходиться реклама, то нижчою можна зробити ціну для кінцевого споживача. Ось і виходить, що у сайтів, які платять відсоток за партнерськими посиланнями, ціни зазвичай нижчі, ніж у тих, які до такого ще не додумалися і отримують покупців з інших джерел.

Є ще й ефект масштабу. Грубо кажучи, придумати і запустити Gotrip.ge або Localrent.com коштує умовно 100 000 € ≈ 4,723,490.00 грн, 113,340.00 $. Якщо у них буде всього 1000 клієнтів, то щоб просто вийти на окупність, доведеться в ціну кожному включити по 100 € ≈ 4,723.49 грн, 113.34 $. А якщо клієнтів буде набагато більше, то вистачить і 1-2 € ≈ 47.23 грн, 1.13 $.

Реклама — один зі способів зробити це “набагато більше” і розмазати витрати на всіх. Це допомагає значно знизити ціну конкретно для вас.

Мінуси в монетизації через партнерські посилання

Куди вже без мінусів? Наприклад, на сайті немає статей про цікаві місця, курорти, ресторани, оренду яхт або походи в гори. Просто тому, що платити за них мені доведеться ті ж 450 € ≈ 21,255.71 грн, 510.03 $. І я заздалегідь розумію, що ніколи не зможу повернути ці гроші. Ми дуже обмежені в темах, про які можемо писати.

Тобто, мені доводиться заздалегідь аналізувати тематику кожної статті не тільки на предмет “чи зможе автор написати цікаво і корисно”, а й перевіряти, чи зможу я оплатити його працю. На жаль, багато потенційно хороших статей не пишуться саме з фінансових міркувань.

Сподіваюся, що з часом я зможу оплачувати хоча б найцікавіші матеріали зі своєї кишені або з доходів від сайту. Але поки фокус тільки на тих темах, витрати на які вийде відбити хоча б у перспективі 2-3 років.

А що якщо у хорошої компанії немає партнерської програми?

Якщо автор згадує якусь компанію, у якої поки що немає партнерської програми, я залишаю таке посилання. Виходить безкоштовна реклама. Наприклад, досить часто радять AirBnB.com для пошуку апартаментів.

Я ніяк не змушую авторів писати тільки про ті компанії, які платять мені за рекламу. Вони можуть згадувати будь-які сайти, компанії чи бізнеси, які відповідають описаним вище критеріям.